середа, 27 травня 2015 р.

Консультаційно-просвітницька робота є пріорітетною.

Координатори громадської ініціативи «Активна громада» провели ряд зустрічей і консультацій, з представниками органів влади, громадськими активістами та мешканцями Тернополя, на яких говорили про важливість активізації громадського руху направленого на вирішення нагальних проблем громади та захисту прав людей.
Голова ініціативної групи Рустам Ергешов бачить своїм завданням піднесення співпраці виконавчої влади та громадян на новий організаційний рівень і сподівається, що незабаром мешканці міста зможуть вирішувати усі нагальні питання у рамках тих механізмів, які передбаченні чинним законодавством.
Але, як було зауважено на зустрічах, багато людей незнайомі з законами і тому не знають як  використовувати надані законодавством можливості. Щоб перемінити таку ситуацію, активісти громадської ініціативи будуть і надалі вести роз’яснювальну роботу і впроваджувати досвід ухвалення законних колективних рішень та їх виконання. 



неділя, 24 травня 2015 р.

Як управляти багатоквартирним будинком? (нормативно правова база)

Займаючись консультативно-просвітницькою роботою, представники громадської ініціативи «Активна громада» помітили, що мешканці багатоповерхових будинків неготові, не вміють і не хочуть  господарювати і управляти своєю власністю. Люди не дбають про своє майно і чомусь думають, що їхню роботу повинні робити за них.
Суть цієї проблеми у тому, що люди не знають законодавства і, вступаючи у права власності квартирою (чи то приватизація на початку незалежності, чи то купівля квартири сьогодні), вони вступають у права власності квартирою у відриві від будинків, як цілісних майнових комплексів. Це колізія нашого законодавства, яку потрібно вирішувати негайно. Адже вступаючи у права власності квартирою, людина повинна вступати у права власності не просто ізольованою квартирою, а часткою єдиного майнового комплексу будинку (яка включає у себе всі будинкові та прибудинкові комунікації та землю). В українському законодавстві у ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України вказано, що:  «власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку». На жаль, ця норма залишається ще недостатньо врегульованою і взагалі неосмислено людьми.
Тут є проблема невизначеності майнових прав, яка і породила всю цю невизначеність та безгосподарність.
  Для прикладу візьмемо багатоквартирний будинок. Такі будинки не обліковуються як цілісні майнові комплекси – хоча в дійсності це саме так;щодо них не визначаються чітко частки кожного співвласника. Земельні ділянки, на яких розташовані ці будівлі, не виділені в натурі та не розмежовані. Такі майнові права, як володіння та користування, фактично не реєструються взагалі.
Такою невизначеністю користуються органи місцевого самоврядування по всій Україні. Вони масово присвоюють собі майнові права, що належать громадянам, оголошуючи своїми рішеннями багатоквартирні будинки "комунальною власністю".
Це є прямим порушенням Рішень КС від 02.03.2004 р. і від 09.11.2011 р. та ч. 2 ст. 382 ЦК України. Згідно з ними, будинки та допоміжні приміщення є спільною власністю всіх власників квартир та інших приміщень в цих будинках, незалежно від підстав набуття прав власності.
Але крім того, що це є фактично незаконним привласненням, є й інша проблема. Органи місцевого самоврядування об'єктивно неспроможні ефективно керувати таким майном. І, на відміну від власників, вони не зацікавлені в утриманні будинків та інфраструктури у належному стані.
Поняття "колективна приватна власність", або співвласність, яке є одним з ключових в цивільному праві будь-якої держави, відсутнє в Цивільному Кодексі України як таке.

Також в українському праві є такий нонсенс, як "подвійна" та "потрійна" власність на один і той самий об'єкт, або його частини. Зокрема, до такої ситуації призводять взаємовиключні норми, які містяться в Цивільному кодексі України.
Так, згідно ч.1 ст. 384 ЦКУ, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом (ЖБК), є його власністю (як юридичної особи). Згідно ж ч. 3 цієї ж статті, у разі викупу квартири в такому будинку член ЖБК стає її власником. А згідно ч.2 ст. 382, всі складові будь-якого будинку, в тому числі і того, який належить ЖБК, окрім житлових та нежитлових приміщень – належать на праві спільної сумісної власності саме власникам цих приміщень.
Також є багато будинків, забудовники яких оформили на себе права власності на ці будинки як на цілісні майнові комплекси. Згодом вони розпродали квартири та нежитлові приміщення в цих будинках, не анулювавши свої правовстановлюючі документи на весь будинок.
Створення інституцій для управління колективною приватною власністю як юридичних осіб особливої правової природи (ОСББ, кондомініумів, квартирних товариств, кооперативів, тощо) не є обов'язковим навіть за наявності значної кількості співвласників. Ухвалення легітимних колективних рішень без інституціалізації можливе лише консенсусом, тобто одноголосно (ст.ст. 358 та 369 ЦКУ) , що є об'єктивно неможливим. Наслідком цього є те, що практично 100% організацій, що обслуговують багатоквартирні будинки (комунальні та приватні ЖЕКи) – роблять це без будь-яких правових підстав.
Така законодавча неврегульованість спричиняє не розв'язувану плутанину щодо майнових прав, системно перешкоджає чіткому встановленню прав та обов'язків щодо управління, обслуговування та розпорядження будинками, що практично унеможливлює розв'язання проблем ЖКГ.

Але ця законодавча абсурдність існує головним чином тому, що люди не задаються питаннями права власності, люди не хочуть думати про свій будинок, як про цілісний майновий комплекс, який належить їм і тільки вони несуть за нього відповідальність. 

середа, 20 травня 2015 р.

Консультаційна робота представників "Активної громади".


 За сприяння та консультаційної підтримки представників громадської ініціативи «Активна громада» мешканці будинків вулиці Галицька 41 та 39 провели збори, на яких обговорили питання, що стосуються встановлення дитячого майданчику.  
Представник «Активної громади» консультував мешканців з питань оформлення та порядку роботи з документацією.
На зборах були присутні представники ЖЕКу з якими погодили план подальшої роботи.  
 Складено протокол, який буде подано на розгляд виконавчого комітету для внесення змін у титульний список з проведення робіт по встановленню дитячих майданчиків.


пʼятниця, 15 травня 2015 р.

Зустріч з мешканцями будинку.


Активісти громадської ініціативи «Активна громада» зустрілися з мешканцями будинку вулиці Галицька 41 з приводу потреби будівництва дитячого майданчика, говорили про можливі механізми, в рамках чинного законодавства, впливу на міську раду та ЖЕК. 


Голова громадської ініціативи «Активна громада», Рустам Ергешов, розповів мешканцям про можливі варіанти вирішення питання побудови дитячого майданчика.



На зустрічі мешканці вирішили, що вони і надалі консультуватимуться з представниками громадської ініціативи, а найближчим часом зберуть збори мешканців будинку на яких затвердять план роботи по вирішенні питання будівництва дитячого майданчика. 


Представники громадських рухів Тернополя домовилися про співпрацю.

У Тернополі представники громадської ініціативи «Активна громада» і громадської організації «Інформаційно-правовий центр «Права людини» домовилися про співпрацю у сфері просвітницької роботи, погодилися спільно розробити напрями та механізми подальшої роз’яснювальної роботи з представниками громад, для активізації громадського руху в місті. Також домовилися про розробку спільних програм та проектів направлених на реалізацію своїх прав мешканцями міста.  

вівторок, 12 травня 2015 р.

Активна громада (Тернопіль)

Громадська ініціатива «Активна громада», яка діє у Тернополі з квітня 2015 року, має на меті:

1.       Налагодити конструктивний діалог між владою, громадськими організаціями та громадянами на місцевому рівні.
2.       Домогтися спільного розуміння, представниками влади та громад, місцевих проблем з метою подальшої розробки та здійснення заходів, які забезпечить їх подолання.
3.       Сприяти самоорганізації громадян для вирішення потреб їхніх громад.
4.       Підвищити політичну освіту та поінформованість громадян щодо прав людини та реформ в Україні.
5.       Сприяти залученню та активному впливу громадян на всі процеси, що відбуваються в межах їхньої громади.




Для реалізації поставлених завдань активістами «Активної громади» будуть проводитися збори, круглі столи, форуми, просвітницькі заходи на яких громадяни зможуть ознайомитися з механізмами впливу на органи місцевої влади (в рамках чинного законодавства України).